Словник наукових термінів. Передмова, 7

51139

Словник наукових термінів. Передмова, 7

C

Самосприйняття — уявлення людини про себе.

Сегмент ринку — група покупців, яка однаково реагує на певний набір спонукальних стимулів маркетингу.

Сегментація ринку — розподіл ринку на окремі групи покупців із загальними вимогами, характеристиками або поведінкою, яким потрібні певні види товарів або особливий маркетинговий комплекс.

Сегментований маркетинг — формування компанією пропонування товарів і послуг, значною мірою пристосованих до специфічних потреб споживачів, що належать до одного або кількох сегментів ринку.

Сегментування за географічним принципом — розподіл ринку на різні географічні об’єкти: країни, штати, регіони, округи, міста, мікрорайони.

Сегментування за демографічним принципом — розподіл ринку на споживчі групи за такими демографічними ознаками, як вік, стать, розмір сім’ї, етапи життєвого циклу сім’ї, рівень прибутків, рід занять, освіта, віросповідання, раса і національність.

Сегментування за мотивами для здійснення купівлі або використання товару — розподіл ринку на групи на підставі тих мотивів, які супроводжували виникнення ідеї про придбання товару, фактичне придбання товару або використання придбаного раніше товару.

Сегментування за ознакою статі — розподіл ринку на різні групи споживачів за ознакою статі.

Сегментування за поведінковим принципом — розподіл ринку на групи споживачів за їхнім рівнем знання товару, ставленням до товару, характером його використання або за реакцією на товар.

Сегментування за рівнем прибутків — розподіл ринку на групи споживачів, які відрізняються рівнем прибутку.

Сегментування на підставі врахування віку — розподіл ринку на різні групи залежно від віку споживачів.

Сегментування на підставі врахування етапів життєвого циклу — формування пропонування товарів або маркетингових підходів, яке виходить з визнання того факту, що з переходом споживачів з одного етапу життєвого циклу на інший їхні потреби також зазнають змін.

Сегментування на підставі шуканих вигід — розподіл ринку на групи відповідно до вигід, які споживач бажає отримати від товару, що придбавається.

Сезонна знижка — зниження ціни для покупців, що здій- снюють міжсезонні купівлі товарів або послуг.

Селективний розподіл — співпраця більше ніж з одним, але не з усіма посередниками, що бажають продавати даний товар.

Середовище зовнішнє — зовнішні умови здійснення підприємницької діяльності, що не залежать від фірми (підприємства, організації), але які мають обов’язково враховуватися під час розроблення стратегії її розвитку, бізнес-плану і т. д.

Сила впливу — якісна величина, що оцінює міру впливу звернення, поданого за допомогою даного засобу поширення.

Система надання споживчої цінності — система, що складається з ланцюжків цінності конкретної компанії, а також її постачальників, дистриб’юторів і в кінцевому підсумку споживачів.

Системи даних одного джерела — електронні системи спостереження, які допомагають виявити зв’язок між реакцією покупців на телевізійну рекламу (визначається за допомогою піплметра) і тим, що вони купують в магазинах (визначається за допомогою сканерів для читання штрихового коду).

Складна купівельна поведінка — тип поведінки споживачів під час прийняття рішення про купівлю в ситуації, коли висока міра залучення супроводжується істотними відмінностями між різними марками товару.

«Собаки» — напрям діяльності й товари з низькою швидкістю зростання і невеликою часткою ринку, які можуть приносити достатній прибуток для підтримки самих себе, але не обіцяють стати більш серйозними джерелами прибутку.

Соціально-етичний маркетинг — принцип поінформованого маркетингу, відповідно до якого компанія має приймати рішення у сфері маркетингу з урахуванням бажань споживачів, вимог компанії, довгострокових інтересів споживачів і довгострокових інтересів суспільства загалом.

Спекулятивне позиціонування — спроба створити у споживачів перебільшене уявлення про можливості компанії, переваги її товарів і торгових марок.

Спеціалізована індустрія — індустрія, в рамках якої існує багато можливостей для створення конкурентних переваг, що можуть досягати величезних розмірів і забезпечують високий рівень повернення вкладених коштів.

Спеціалізована крамниця — роздрібна крамниця, яка пропонує вузьку групу товарів з великою глибиною асортименту.

Спеціальні заходи — заходи, що їх уживають з метою донесення до цільової аудиторії конкретних повідомлень, наприклад, прес-конференції, церемонії урочистих презентацій.

Спільна марка — практика використання двома різними компаніями сталих марочних назв одного товару.

Спільна підприємницька діяльність — вихід на зарубіжні ринки способом об’єднання з іноземними компаніями з метою виробництва або збуту тих чи тих товарів або послуг.

Спільне володіння — спільне підприємство, в якому компанія об’єднується з інвесторами на зарубіжному ринку з метою створення місцевого підприємства. Компанія є співвласником цього підприємства і бере участь у керуванні ними.

Споживча цінність — оцінна думка споживача про здатність товару задовольнити його потребу.

Споживча цінність, що надається — різниця між сукупною споживчою цінністю і сукупними витратами споживача в разі придбання даного товару; «вигода» споживача.

Споживчий ринок — окремі особи і сім’ї, що придбавають товари і послуги для особистого споживання.

Спостереження — збір первинних даних під час спостереження за людьми і подіями, які інтересують дослідника.

Сприйняття — процес, завдяки якому людина відбирає, організовує й інтерпретує інформацію, формуючи у своїй свідомості картину навколишнього світу.

Стан купівельної готовності — стан, через який звичайно проходить покупець до моменту прийняття рішення про купівлю: обізнаність, знання, схильність, перевага, переконаність і здій- снення купівлі.

Дивіться також:  Словник наукових термінів. Передмова, 8

Стандартизований маркетинговий комплекс — міжнародна маркетингова стратегія з використання в основному тієї самої продукції, реклами, каналів збуту й інших елементів маркетингового комплексу на всіх міжнародних ринках компанії.

Статистичний аналіз попиту — сукупність статистичних процедур, що застосовуються для встановлення найважливіших реальних чинників, що впливають на збут і один на одну; частіше за все аналізуються такі чинники, як ціни, прибуток, населення і просування.

Статус — правове становище фізичних чи юридичних осіб.

Створення прототипу — процес створення на підставі концепції товару перших дослідних зразків, у ході якого стає ясно, чи здійсненні на практиці ідеї, закладені в концепції.

Стиль — основна і своєрідна форма виразу.

Стимулювання власного торгового персоналу — стимулювання збуту, яке полягає в заінтересовуванні торгових працівників і підвищенні ефективності зусиль торгового персоналу компанії завдяки преміям, конкурсам, конференціям продавців.

Стимулювання збуту — короткочасне спонукання, що заохочує купівлю або продаж товару чи послуги.

Стимулювання збуту в місцях продажу товару — експозиції і демонстрації, що проводяться в місцях продажу товару.

Стимулювання споживачів — стимулювання збуту, націлене на заохочення споживача до купівлі; включає розповсюдження зразків, купони, компенсації, упаковки, премії, конкурси, залікові талони, демонстрації.

Стимулювання торгівлі — стимулювання збуту, націлене на підтримку посередницької фірми і підвищення заінтересованості посередника, що включає зарахування за купівлю, безкоштовне надання товарів, зарахування дилерам за включення товарів у номенклатуру, проведення спільної реклами, видавання «премий-толкачей», проведення торгових конкурсів дилерів.

«Сторожі» — члени закупівельного центру організації, що скеровують потік інформації до інших членів центра.

Стратегічна група — група компаній певної індустрії, що наслідують тій самій або схожій стратегії на даному цільовому ринку.

Стратегічний елемент бізнесу — напрям діяльності компанії, що має окрему місію і завдання, який можна планувати незалежно від інших напрямів.

Стратегічний план — сприяє компанії використати в своїх інтересах можливості в швидкозмінному середовищі за рахунок установлення і збереження стратегічної відповідності між цілями і можливостями компанії, з одного боку, і можливостями ринку, що змінюються — з другого.

Стратегія залучення споживачів — робить ставку на рекламу і стимулювання кінцевих споживачів з метою створення стійкого попиту на товар. Якщо ця стратегія виявилася ефективною, споживачі запитуватимуть товар у роздрібних або оптових продавців, а ті своєю чергою — у виробника.

Стратегія «зняття вершків» — установлення високої первинної ціни на новий товар, щоб поступово отримати максимальний прибуток з усіх сегментів ринку, готових заплатити високу ціну. Це забезпечує компанії менші обсяги продажу за більшого прибутку з кожного продажу.

Стратегія корпоративних марок — стратегія відносно торгових марок, за якої компанія використовує свою назву як переважну марочну назву для всіх своїх товарів.

Стратегія марочного спектра — стратегія відносно торгових марок, за якої компанія розробляє спектр марочних назв для різних товарних груп.

Стратегія міцного впровадження на ринок — установлення низької ціни на новий товар з метою залучення більшої кількості покупців і завоювання великої частки ринку.

Стратегія проштовхування товару — стратегія просування товару з використанням засобів стимулювання збуту і заохочення торгового персоналу. Виробник сприяє просуванню товару до оптовиків, оптовики — до роздрібних продавців, останні — до покупців.

Стратегія створення марок компанії та індивідуальних марок — підхід до створення торгових марок, заснований на назві компанії та індивідуальних марочних назвах.

Стрижнева стратегія — «серцевина» всієї маркетингової стратегії; спрямована на те, щоб виявити групу споживачів, в очах яких фірма користуватиметься безперечною перевагою, а потім позиціонувати себе на цьому ринку.

Структура служби збуту, орієнтована на споживача — організація служби збуту, за якої кожний торговий агент спеціалізується на продажу тільки для певної категорії клієнтів або тільки для однієї галузі промисловості.

Субкультура — група людей, що дотримується певної системи цінностей, заснованої на їх загальному життєвому досвіді і становищі в суспільстві.

Сукупна споживча цінність — загальна сума цінностей товару, послуг, обслуговуючого персоналу і товарного образу, які покупець отримує в разі купівлі даного товару.

Сукупний ринковий попит — загальна кількість товарів або послуг даного виду, яку може придбати певна група споживачів у певному географічному регіоні за певний період часу в певному маркетинговому середовищі за певного рівня і комплексу маркетингових зусиль індустрії.

Сукупні споживчі витрати — загальна сума грошових, часових, енергетичних витрат, пов’язаних з придбанням товару.

Супермаркет — велика роздрібна крамниця самообслуговування з низьким рівнем цін, невисокими націнками і великими обсягами продажу, який торгує широкою номенклатурою продуктів харчування, миючих засобів і господарських товарів.

Супровід операції — останній етап в процесі продажу, на якому торговий агент уже після укладання операції робить усе для того, щоб замовник залишився задоволений, і намагається зав’язати довгострокову співпрацю.

Суспільні класи — відносно стабільні і великі групи суспільства, члени яких мають приблизно однакові інтереси, поведінку і систему цінностей.

Дивіться також:  Термины на "Ц"

Т

Тариф — податок, що накладає уряд на певну імпортну продукцію. Тарифи застосовуються, щоб підвищити державні прибутки або захистити місцевих виробників.

Телемаркетинг прямого відгуку — маркетинг товарів і послуг за допомогою рекламних відеокліпів телепередач з використанням елементу зворотного зв’язку. Як звичайно, цим елементом служить номер безкоштовного телефону, за яким покупці можуть звернутися в компанію за більш докладною інформацією або розмістити замовлення на товар, що рекламується.

Телефонний маркетинг (телемаркетинг) — використання телефону як інструменту прямого продажу товару покупцям.

Територіальна структура служби збуту — організація служби збуту, за якої кожний торговий агент закріплюється за певним географічним регіоном, в якому він засновує повномасштабне торгове представництво своєї компанії.

Тестування концепції — перевірка впливу концепції на групи цільових споживачів для з’ясування міри її привабливості.

Тип особистості — унікальна сукупність психологічних якостей, які визначають характер людини.

Товар — 1) все, що може задовольнити бажання або потребу і пропонується ринку з метою залучення уваги, придбання, використання або споживання. Це можуть бути фізичні об’єкти, послуги, особи, місця, організації або ідеї; 2) продукт, призначений для обміну на ринку за допомогою купівлі-продажу.

Товар альтернативний — два варіанти товару, що задовольняють ту саму потребу.

Товар грошовий — специфічний товар, з натуральною формою якого (у результаті розвитку процесу обміну) зростає еквівалентна форма вартості. Як загальний еквівалент — матеріальне втілення грошової форми вартості — грошовий товар володіє специфічними суспільними властивостями і виконує властиві грошам функції.

Товар довготривалого користування — товар широкого споживання, яким звичайно користуються протягом тривалого часу.

Товар з підкріпленням — додаткові послуги і переваги для споживача, що створюються на основі товару за задумом і товару в реальному виконанні.

Товар за задумом — спосіб розв’язання проблеми або основна вигода, заради якої споживач придбаває товар.

Товар ідеальний — конкретний товар, здатний задовольнити певну людську потребу.

Товар короткочасного користування — товар широкого споживання, який, як водиться, споживається за один або кілька разів.

Товар наявний — товар, який треба прийняти чи поставити в результаті укладання наявного контракту (на відміну від ф’ю­черсного).

Товар-новинка — товар, послуга або ідея, що сприймається потенційним покупцем як щось нове.

Товар у реальному виконанні — рівень якості, набір властивостей, зовнішнє оформлення, назва марки, упаковка та інші властивості, що в сукупності визначають вигоду від придбання основ­ного товару.

«Товар-ринок» — збутова система, за якої попит покупця перекриває пропонування, а продавець незалежно від вимог ринку до товару виробляє його і без особливих додаткових витрат і зусиль продає. Така збутова система ефективна за умови «ринку продавця», коли успіх продавця переважно залежить від належного використання ринкової кон’юнктури, масовості й обсягів продажу.

Товари взаємозамінні — група товарів, що задовольняють приблизно ті самі потреби покупця, якому байдуже, який з товарів вибрати. Прикладами взаємозамінних товарів можуть бути сатин і ситець, цукерки і цукор, сир і сирні сирки і т. п. Якщо знижується ціна на один із взаємозамінних товарів, то, як звичайно, попит на інший зменшується, і навпаки.

Товари виробничого призначення — товари, що придбаваються приватними особами або організаціями для дальшої переробки або використання в господарській діяльності.

Товари заставні — імпортовані товари, за які треба платити мито; зберігаються в заставному складі, поки не буде сплачене мито чи їх не реекспортують.

Товари імпульсивного попиту — товари, рішення про придбання яких покупець приймає не заздалегідь, а в крамниці під впливом реклами чи іншого імпульсу. Звичайно такі товари намагаються продавати всюди, і споживачу не треба їх розшукувати. Так, нерідко сірники і чай у пачках у продовольчих крамницях викладають поруч з касою в розрахунку на те, що інакше покупець може і не подумати про їхнє придбання.

Товари обов’язкові — товари, що обов’язково є у великій кількості у крамницях у певний сезон, коли попит на них особливо великий.

Товари особливого попиту — товари широкого вжитку з унікальними характеристиками або певної марки, заради придбання яких велика частина покупців готова докласти додаткових зусиль.

Товари пасивного попиту — товари широкого вжитку, про які споживач не знає (або знає, але зазвичай не замислюється про їхню купівлю).

Товари повсякденного попиту — товари, які споживач купує часто, без роздумів і з мінімальними зусиллями на їхнє порівняння і саму купівлю.

Товари попереднього вибору — товари, що їх споживач у процесі вибору і купівлі, як водиться, порівнює між собою за показниками придатності, якості, ціни і зовнішнього оформлення.

Товари престижні — товари, що придбаваються в основному через їхню високу ціну, і володіння якими допомагає створити престижний імідж (наприклад, коштовності, автомобілі певних марок і т. д.).

Товари тривалого користування — вироби, що витримують багаторазове використання і задовольняють потреби власників протягом багатьох років.

Товари широкого вжитку — товари, що придбаваються кінцевим споживачем для особистого користування.

Товари, що доставляють задоволення — продукти, які роблять споживачеві велику миттєву приємність, але можуть і завдати йому клопоту в довгостроковій перспективі.

Дивіться також:  Термины на "О"

Товарна номенклатура — сукупність усіх асортиментних груп товарів і товарних одиниць, що пропонує покупцям конкретний продавець.

Товарний асортимент — група товарів, тісно пов’язаних між собою схожими принципами функціонування, продажем однаковим групам покупців, маркетинговим способом просування на ринок або належністю до того самого діапазону цін.

Товарно-орієнтована структура служби збуту — організація служби збуту, за якої кожний торговий агент спеціалізується на продажу тільки деяких видів продукції, що виробляє його компанія, або продуктових ліній.

Товарообмінний залік — зниження ціни на новий товар за умови здавання старого.

Товарорух (маркетингова логістика) — діяльність з планування, виконання і фізичного переміщення матеріалів, готових виробів та інформації, що їх стосується, від місця їхнього виробництва до місця споживання з метою задоволення потреб споживачів і отримання прибутку.

Торги (тендери) міжнародні — конкурсна форма розміщення замовлень на закупівлю на світовому ринку устаткування чи залучення підрядників для спорудження комплексних об’єктів, виконання інших робіт, включаючи надання інжинірингових послуг. Умови конкурсу оголошуються заздалегідь.

Торги відкриті публічні — міжнародні торги, до участі в яких запрошуються всі бажаючі фірми й організації. Інформація про проведення таких торгів публікується в періодичній пресі. Звичайно залучають велику кількість учасників, що загострює конкуренцію і дозволяє розмістити замовлення на більш вигідних для замовників умовах.

Торги закриті — міжнародні торги, до участі в яких запрошується обмежена кількість фірм і консорціумів.

Торги негласні — міжнародні торги, під час яких тендерні комітети не розкривають пропозицій у присутності учасників торгів і не публікують відомості про те, яка фірма чи який консорціум одержали замовлення.

Торгівля — 1) форма обміну продуктами праці і послугами, історично обумовлена виникненням і розвитком товарного виробництва; 2) галузь народного господарства, що забезпечує обіг товарів, їхній рух зі сфери виробництва у сферу споживання.

Торгівля внутрішня — галузь народного господарства, що реалізує товарну продукцію на внутрішньому ринку країни. Т. в. охоплює обіг засобів виробництва і предметів особистого споживання. Включає оптову і роздрібну торгівлю.

Торгівля двостороння — торгівля між двома державами на підставі угоди про збалансованість товарних потоків і платежів (кліринг).

Торгівля зовнішня — торгівля між країнами, що складається з вивезення (експорту) і ввезення (імпорту) товарів і послуг. Т. з. здійснюється переважно через комерційні справи, оформлені зовнішньоторговельними контрактами.

Торгівля зустрічна — зовнішньоторговельні операції, умови яких передбачають зустрічні зобов’язання експортерів закупити в імпортерів товари на частину чи повну вартість експортованих товарів. Однією з головних ознак Т. з. є фіксація зобов’язань імпортерів купити товар і зустрічних зобов’язань експортерів у єдиному документі — угоді чи контракті. Основні форми — бартерні угоди, компенсаційні угоди.

Торгівля комерційна — особливий вид державної торгівлі; являє собою продаж товарів населенню за підвищеними, комерційними цінами.

Торгівля компенсаційна — система торгівлі, за якої експортер товару дає свою згоду на одержання за рахунок платежу за нього товарів із країни-імпортера.

Торгівля консигнаційна — вид торгівлі, що передбачає постачання продавцем (консигнантом) товарів масового попиту на склад посередника (консигнатора) для реалізації на ринку протягом визначеного періоду. При цьому продавець не здобуває права власності на товари, що він продає, а оплачує їх у міру реалізації. Непродані товари посередник може повернути. У цьому разі консигнант кредитує посередника на середній термін реалізації товару. Т. к. прискорює терміни постачання, допомагає реалізувати через посередника маловідоме устаткування і продукцію, у швидкому продажу якої продавець не впевнений.

Торговельні комплекси — величезні крамниці, що поєднують у собі універсам, крамницю знижених цін і крамницю-склад. Крім продуктів харчування, торгують меблями, електропобутовими приладами, одягом і безліччю інших виробів.

Торговець — будь-яка особа, що укладає угоди, у тому числі і спекулянти.

Торговець оптовий — 1) банк, брокер, дилер, що має справу з іншими кредитно-фінансовими інститутами, а не з клієнтурою, роздрібними інвесторами; 2) великий посередник і учасник процесу товароруху. Основна функція Т. о. — закупівля товарів і організація товаропостачання роздрібних торговців. На відміну від інших посередників, Т. о. звичайно є власником товару. Його дохід формується за рахунок різниці між закупівельною і продажною цінами товару.

Торговий агент — особа, що працює на компанію і виконує одну або кілька з таких дій: пошук і розвідка, поширення відомостей, обслуговування, збирання інформації.

Торгові квоти — стандарти, що встановлюються для торгових агентів і що визначають загальний обсяг продажу і його розподіл за різними видами продукції компанії.

Традиційні канали розподілу — канали, що складаються з одного або більше незалежних виробників, оптових і роздрібних торговельних фірм. Кожний з них є окремим підприємством, яке прагне отримати максимальний прибуток, навіть на шкоду прибутку системи загалом.

Тупикова індустрія — індустрія, що виробляє переважно сировину й напівфабрикати і характеризується невеликим набором можливостей для створення конкурентних переваг, причому кожна з таких переваг незначна.

Автор:
Дата: