Словник наукових термінів

Словник наукових термінів

Академічна мобільність (academic mobility) – поняття, що визначення таке явище, як переміщення людей за межами власної країни в пошуках знань чи кваліфікованої роботи. (Мобільність – від англ. mobility – рухливість, здатність до переміщення).

Академічне визнання (Academic recognition) -1) визнання курсів, або кваліфікацій дипломів одного вищого навчального закладу (вітчизняного чи закордонного) іншим. Найчастіше це поняття асоціюється з підставою для доступу до подальшого етапу навчання в іншому навчальному закладі, або як визнання, що дозволяє звільнити студента від вивчення тих предметів, що він уже вивчав. 2) академічного визнання – це визнання академічних результатів, що були досягнуті на певному етапі навчання в іншому навчальному закладі; цей етап зараховується студенту як відповідний період навчання у його «рідному» навчальному закладі.

Акредитація (Accreditation) – процес, у результаті якого вищий навчальний заклад одержує право визнавати кваліфікації інших навчальних закладів і/чи сам одержує визнання своєї кваліфікації від вищестоящого повноважного органа. Цим органом може бути державна установа, інший вітчизняний чи зарубіжний вищий навчальний заклад. Уперше термін з’явився в американській системі освіти і використовується в деяких європейських країнах як синонім слова recognition – визнання (статусу, заслуг, кваліфікації тощо).

Акредитація напряму або спеціальності – це державне визнання відповідності рівня підготовки (перепідготовки) фахівців за напрямом або спеціальністю державним вимогам, що надає право видавати документи про вищу освіту державного зразка. Акредитація напрямів або спеціальностей проводиться з ініціативи вищого навчального закладу на заключному етапі підготовки фахівців.

Аплікант – (від англ. applicant – заявник, прохач, кандидат) – особа яка є претендентом на навчання у вищому навчальному закладі іншої країни.

Болонський процес – діяльність європейських країн, спрямована на те, щоб зробити узгодженими системи вищої освіти цих країн. Основний зміст Болонської декларації, прийнятої 19 червня 1999 року, полягає в тому, що країни-учасниці зобов’язалися до 2010 року свої освітні системи узгодити за певним єдиним стандартом. До Болонського процесу зараз приєдналися понад 40 країн, у тому числі й Україна (з 2005 р.), взявши активний курс на інтеграцію в загальноєвропейський освітній простір.

Вища освіта – всі курси навчання або сукупності курсів (програм), спеціальна або наукова підготовка, проведені після середнього етапу навчання і визнані авторитетними органами як компоненти системи вищої освіти. Вища освіта ґрунтується на тому рівні розвитку компетенцій, знань і навичок, передбачений етапами підготовки, що передують вищій освіті.

Вищий навчальний заклад – установа, що надає вищу освіту і визнана компетентними органами як частина системи вищої освіти.

Відомство з питань визнання (Competent recognition authority) –офіційний орган, у компетенцію якого входить винесення обов’язкових до виконання рішень щодо визнання закордонних кваліфікацій.

Вміння – це комплексна практична дія, яка інтегрується з декількох навичок і для її виконання використовуються відповідні теоретичні знан­ня та навички..

Ге­нералізація – це процес визначення із заданої структури головних знань, які утворюють ядро (кістяк) модуля, навчальної дисципліни, курсу на­вчання загалом і пропонуються для повного засвоєння з базовою оцінкою «задовільно».

Глобалізація освіти – явище, що об’єднує педагогічні зусилля і ресурси різних краї у формуванні єдиної освітньої системи, єдиних вимог і стандартів у забезпечення відповідності суб’єктів вищої освіти на міжнародному ринку праці.

Грант – безоплатна цільова субсидія, надана за підсумками конкурсу для реалізації проекту в тій чи іншій сфері діяльності.

Диверсифікація (від англ. “diversification”, від лат. “divirsificatio” – різний, різноманітний) – надання чому-небудь різнобічного, комбінованого, багатогалузевого характеру. Поширення певного роду діяльності на нові сфери (розширення номенклатури продукції і видів наданих послуг тощо).

Дивіться також:  Короткий і історико-понятійний словник соціальної роботи

Дидактична інтеграція – це комплекс процесів взаємопов’язаних із диференціацією, які спрямовані на діалектико-методологічне вирішення суперечності між: диференціацією й інтеграцією освіті; включає в себе погоджену інтеграцію змістових компоненті (внутрішньопредметна і міждисциплінарна інтеграція, взаємозв’язок між циклами диференційованих та інтегрованих дисциплін навчального плану) прийомів, методів і форм навчальної роботи, споріднених професій.

Диплом – 1) термін використовується для по­значення документа, що офіційно підтверджує присвоєння кваліфікації; 2) у деяких освітніх системах цей термін означає особливу категорію або вид кваліфікації. У такому вузькому значенні в документах Болонського процесу не використо­вується.

Диференціація (від лат.”differentia ”,від англ..”differentiation”- різність) – процес розвитку пов’язаний з розподілом, відокремленням на різні частини, ступені, рівні.

Доступ (Access) до вищої освіти – термін співвідно­ситься з правом кандидата відповідної кваліфікації подати заяву для розгляду його як здобувача на одержання вищої освіти. Поняття «доступ» відрізняється від поняття «прийом/зарахування в навчальний заклад», що співвідноситься з особистою участю індивідуума в тій чи іншій програмі вищої освіти.

Еквівалентність (від лат.”aequivalens” – рівноправний рівноцінний, рівнозначний) – це співвідношення на зразок рівності; здатність повністю замінити щось у будь-якому аспекті, бути його еквівалентом.

Євродиплом – документ, який підтверджує чиюсь кваліфікацію і визнається всіма державами Європи.

Забезпечення якості – внутрішні і зовнішні процеси, завдяки яким досягається певна якість освіти.

Заліковий кредит – завершена задокументована частина навчання студента (навчальної дисципліни, практики тощо), що підлягає обов’язковому оцінюванню та зарахуванню. Залікові кредити містять модулі одного або кількох видів навчальної діяльності студентів (аудиторну, самостійну та індивідуальну роботу студента). У заліковому кредиті оцінюються всі види навчальної діяльності студента, що формують компетенцію.

Зарахування (приймання) – дія або система заходів, що дозволяють кандидату з відповідною кваліфі­кацією навчатися в даному вищому навчальному закладі за певною програмою підготовки.

Засвоєння знань, практичних дій — це така пізна­вально-розвивальна діяльність суб’єктів навчання, яка розвиває всі психічні процеси і передбачає розумово-сенсорне відпрацювання знань, навичок та вмінь (сприймання, розуміння, запам’ятовування, уза­гальнення і систематизацію, застосування, повторення).

Змістовий модуль – це окрема самостійна частина дисципліни (тема, розділ, кілька тем або розділів), що логічно об’єднує систему навчальних елементів за змістом, результатами і є складовою одного з оцінювальних блоків знань студентів.

Інновація (від англ. “innovation”- новина, нововведення) – це нові технології, продукти, методи, послуги, що відрізняються від традиційних і спрямовані на зміну і поліпшення або розвиток існуючих технологій, методів, продуктів, послуг, тобто процеси створення, впровадження та розповсюдження новин з метою отримання більшого прибутку.

Іноземний студент – (за визначенням ЮНЕСКО) є особа, що зареєструвалася у навчальному закладі, розташованому в країні або на території, що не є місцем її постійного проживання.

Інтегративний – здатний до створення наддержавних структур у напрямі до європейських організацій, систем в різних галузях діяльності (у тому числі і освіти).

Інтеграція – (від лат. “integration” – відновлення, відтворення; “integr” – цілий) – процес результатом якого є об’єднання, приєднання окремих диферен-ціюйних частин і функцій системи одне ціле, а також процес, що веде до такого стану.

Інтеграційний процес в освіті передбачає наявність в сучасних умовах високого рівня стосунків між освітніми структурами; зростання, усвідомлення спільності потреб, інтересів, цінностей; наявність тенденції до зближення; об’єднання різних елементів освітніх відносин і зв’язків.

Інтернаціоналізація вищої освіти – процес надання освітніх послуг з метою створення міжнародної солідарності, спільних ідеалів, виховання інтернаціональних орієнтирів і формування у студентів необхідних якостей і відповідних знань, для функціонування в інтернаціональному контексті.

Дивіться також:  Термины на "Ц", "Ч","Ш","Ю"," Я"

Кваліфікація (Qualification) – 1) – Кваліфікація вищої освіти (Higher education qualification): будь-який ступінь, диплом або інший документ, виданий компетентним органом, що свідчить про успішне завершення освітньої програми; 2) – кваліфікація, що надає її власнику доступ (див. доступ) до вищої освіти: виданий компетентним органом диплом чи інший документ, що свідчить про успішне завершен­ня освітньої програми і надає власнику кваліфікації право бути здобувачем на одержання вищої освіти 3) – загальний термін, що відно­ситься до величезної кількості різних кваліфікацій вищої освіти різних рівнів і в різних країнах.

Кредит (Credit) – 1) умовний еквівалент (очко), що використовується як одиниця виміру результатів навчан­ня, досягнутих за певний проміжок часу на даному рівні на­вчання. Кредити нараховуються за прослуховування того чи іншого курсу. За один курс може бути нараховано кілька кредитів; за певний проміжок часу студент зобов’яза­ний набрати таке число курсів, щоб загальна кількість отри­маних за них кредитів була не нижча за нормативно задане значення; 2) одиниця виміру, що нараховується після пози­тивної оцінки результатів іспиту; 3) одиниця, що позначає певну кількість часу, передбаченого для прослуховування на­вчального курсу.

У документах Болонського процесу цей термін, зазвичай, використовується у зв’язку з кредитно-модульною системою побудови курсів (див. ECTS).

Кредитно-модульна система організації навчального процесу (КМСОНП) – модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів).

Мобільність університетів – здатність вищих навчальних закладів швидко реагувати на зміни в освітніх системах країни та світу, якість освітніх послуг, як наслідок освітньої стратегії, що полягає у швидких змінах та вдосконаленні. Мобільність університетів тісно пов’язана з інтеграційним характером освітньої політики країни.

Модуль (Module) – окремий навчальний блок, узгодже­ний з іншими компонентами навчального процесу. Частина модульної програми навчання (навчального плану), де курс навчання поділяється на однакові за розміром сегменти.

Навичка – це така одинарна практична дія, яка в результаті добре продуманої системи вправлянь доводиться до автоматизму і становить кістяк модуля, тобто складає основу інструментарію для формування складних комплексних практичних дій (умінь).

Нострифікація (від лат. noster – наш і “фікація”) визнання диплому про зарубіжну вищу освіту НП рівні з дипломом, який визнають аналогічні місцеві вищі навчальні заклади.

Організація навчального процесу – система заходів, які охоплюють розподіл навчального навантаження між кафедрами закладу освіти, підбір викладачів, складання розкладу занять, консультацій, видів модульного, семестрового та підсумкового контролю. Організація навчального процесу забезпечується навчальними підрозділами університету (навчальним відділом, факультетами, кафедрами).

Осмислення знань – це розкриття або встановлення існуючих взаємозв’язків між елементами цілого, між новими поняттями і раніше вивченими, це осяг­нення цілісної теорії через відповідні узагальнення і систематизацію, це, зрештою, вміння перенести знання у нові умови, практичне оперування ними.

Оцінювання (Assessment) – 1) (~ навчальних закладів або програм) — процес визначення якості освіти, що забезпечує вищий навчальний заклад або програма; 2) (~ окремих кваліфікацій) письмова оцінка або визначення, винесене компетентним органом щодо кваліфікації, отриманої індивідуумом за рубежем; 3) (~ окремих студентів) перевірка рівня розвитку умінь і навичок, передбачених програмою (наприклад, за результатами іспиту).

Програма навчання (Programme of study) – комплект курсів, різні компоненти якого доповнюють один одного на основі наступності і спрямовані на підготовку студента за даною кваліфікацією вищої освіти. Термін «програма» також означає академічні сфери навчання і вимоги, що в сукупності і визначає кваліфікацію.

Професійне визнання (Professional recognition) – процес оцінювання професійного статусу фахівця, закріплений юридично в документах. У ЄС виз­нання професійних якостей вважається юридичним актом, за допомогою якого компетентний орган приймаючої країни-учасниці ЄС або ЄЕП констатує, що кваліфікація, отримана аплікантом в іншій країні-учасниці, відповідає існуючій зако­нодавчо регламентованій професійній діяльності

Дивіться також:  Термины на "Ц"

Результати навчання – особ­ливі інтелектуальні і практичні навички й уміння, сформовані і підтверджені успішним завершенням етапу, курсу або ж по­вної програми навчання.

Рейтинг – це порядкова позиція студента за результатами навчання. Види рейтингу: семестровий, річний, загальний.

Рівень – місце кваліфікації в системі вищої освіти. Зазвичай, існує національна ієрархія кваліфікацій. Кількість рівнів кваліфікацій вищої освіти в різних країнах та/або різних видах навчальних закладів різна.

Семестрова рейтингова оцінка з дисципліни – арифметична сума поточних і модульних рейтингових оцінок з дисципліни, отриманих протягом семестру, і кількість балів, нарахованих студентові за активну участь у науково-дослідній роботі. Виставляється викладачем з урахуванням успішності студента на всіх видах занять.

Систематизація (від грец. sustema – ціле) – це ієрархізована лаконізація і схематизація визначеної сукупності знань за певним принципом.

Сприймання як педагогічна дія у структурі засвоєння знань передбачає таку цілеспрямовану діяльність викладача і студентів, у якій продумуються чуттєво-раціональні канали входження знань до суб’єктів навчання з урахуванням складності навчального матеріалу, досвіду, індивідуальних особливостей студентів, можливостей навчаль­ної системи.

Структура (від лат. structura – б удова, розміщення, порядок) – це внутрішня будова системи чи об’єкта. Вона складається з елементів і взаємозв’язків та відношень між ними, які забезпечують її цілісність, стійкість і тотожність самій собі.

Структурування знань модуля – це процес виділення елементів знань (поняття, властивості, аксіоми, закони, закономірності, явища, факти та ін.) і практичних дій та встановлення взаємозв’язків між ними.

Узагальнення – це мислене виділення спільних рис, властивостей у частинних випадках даного поняття або в деякій групі предметів чи по­нять і формулювання висловлення з використанням встановлених спільних елементів (власне узагальнення їх).

Усвідомлення – це проникнення у сутність окремих частин цілого, елементів системи знань, встановлення суті окремих слів та сло­восполучень, які використовуються під час означення понять, формулю­ванні їхніх властивостей, законів і закономірностей.

ECTS – European Credit Transfer System (англ.) Європейська схема перезарахування кредитів (залікових одиниць трудоємкості) – система базується на обліку обсягу навчальної роботи, виконаної сту­дентом; система припускає накопичення кредитів та їхню здатність до переносу в європейському освітянському про­сторі; система покликана сприяти мобільності і міжнародно­му визнанню термінів навчання за кордоном. [Це підпрограма програми ЄС ERASMUS, а також схема перезарахування об’єму вивченого матеріалу і термінів навчання за кордоном, розроблена в рамках цієї підпрограми]

ENIC – European National Information Centre on Academic Recognition and Mobility (англ.) Європейський національний інформаційний центр з академічного визнання та мобільності [мережа центрів створених у європейських країнах, за рекомендацією Ради Європи та ЮНЕСКО]

ERASMUS – European Community Action Scheme for the Mobility of University Students (англ.)Схема дій Європейського співтовариства для мобільності студентів університетів [програма ЄС, розділ програми SOCRATES, що стосується вищої освіти]

NARIC – National Academic Recognition Information Centre (англ.) Національний інформаційний центр з академічного визнання (документів про освіту) [мережа організацій у європейських країнах, створена в рамках програми ЄС SOCRATES]

SOCRATES – СОКРАТЕС (від лати. Socrates – Сократ, давньогрецький філософ) – Програма академічної мобільності ЄС.

TEMPUS – Trans-European Mobility Programme (Scheme) of University Studies (англ.) Програма (схема) транс’європейської (академічної) мобільності для університетського навчання (між країнами Центральної і Східної Європи і країнами-учасницями Європейського співтовариства) [програма ЄС]

Автор:
Дата: