Суд заарештував рахунки 24 українських IT-компаній із-за незаконних доходів та відмивання грошей

На початку цього місяця Придніпровський районний суд міста Черкаси частково задовольнив клопотання слідчого про арешт майна в рамках кримінального провадження. У документі йдеться про 24 українських IT-компаніях, яких звинувачують в отриманні незаконного доходу і відмиванні грошей.

Всього під слідчі дії потрапили 24 компанії:

• ТОВ «Тайм Солюшн»
• ТОВ «Епрікот»
• ТОВ «Дефрей»
• ТОВ «Міратум»
• ТОВ «Фай волл»
• ТОВ «Інвест пий»
• ТОВ «Леогеймінг»
• ТОВ «ФК Леогеймінг пий»
• ТОВ «Інтвей Україна»
• ТОВ «Глобал Мані»
• ТОВ «ФК «Контрактовий дім»
• ТОВ «Сістем інтегрейшн»
• ТОВ «Пеймент солюшин»
• ТОВ «Нейшнл пеймент енд колекшн процесінг центр»
• ТОВ «Пеймент текнолоджіс»
• ТОВ «Діджитал пеймент сістемс»
• ТОВ «Інтеркасса»
• ТОВ «Сістем інтегрейшн»
• ТОВ «Інтернет сервіс Україна»
• ТОВ «Акадекс»
• ТОВ «Лексузель»
• ТОВ «Фінансова компанія «ОМП-2013»
• ТОВ «ФК «Фенікс»
• ТОВ «Сучасні платіжні рішення»

Зазначені компанії звинувачуються в легалізації незаконних доходів, отриманих від імпорту електронних товарів і послуг. За даними слідства, компанії отримували прибуток за ігри та іншу аудіовізуальну продукцію, після чого виводили гроші за кордон через мережу фіктивних і проміжних підприємств. Також обвинувачені завищували обсяги одержуваного прибутку в звітності, щоб легалізувати і вивести за кордон так звані «брудні гроші».

Отримані від незаконної діяльності кошти, згідно з інформацією слідчого перенаправлення з України на територію Росії. Для цього використовувалися платіжні сервіси Interkassa, «Єдиний гаманець» і Paymega. Сумарно за рік учасникам схеми вдавалося заробити і «відмити» близько $350 млн.

Перераховані вище компанії також звинувачують в організації схеми з переведення в готівку та легалізації доходів, отриманих від азартних ігор у віртуальному казино під брендом «Парі-Матч». Мова, в тому числі йде і про надання громадянам України доступу до азартних ігор у спеціально обладнаних закладах, через термінали поповнення рахунків, а також через інтернет-сайти.

Потрібно відзначити, що інтерес до деяких упоминающимся у тексті постанови компаніям у правоохоронців виникає не в перший раз. Так, вони вже приходили до «Парі-Матч» у 2015 році у справі про організацію онлайн-казино. І заодно провели обшук з арештом майна в одного з засновників компанії. У тому ж році «Діджитал пэймент сістемс» потрапили в схожу з нинішньою ситуацію, коли у зв’язку з підозрою у фінансуванні тероризму у компанії були арештовані рахунки.

Компанія «ОМП-2013» на пару з компанією «ОСМП» у 2011-2013 року працювала в Україні під брендом російської платіжної системи QIWI, потім запустила власний бренд — Tyme. Тим не менше, МВС і СБУ і після офіційного догляду QIWI з українського ринку, заглядали до «ОСМП-2013» з обшуками у справах фінансування сепаратизму. У 2014 році 50% компанії купив Concorde Capital Ігоря Мазепи.

ТОВ «Лексузель» спільно з ще трьома підприємствами — ТОВ «Файн Тек», ТОВ «Офолд» і ТОВ «Пенівайз» фігурує у справі про виведення тіньових коштів в якості фірми-прокладки, у якій немає промислових потужностей, матеріалів, для ведення основної діяльності і навіть записів в інформаційно-аналітичних системах ГФС України.

ТОВ «ФК Леогеймінг пий» за результатами досудового слідства підозрюється в участі в схемі з переказу грошей через сервіс Webmoney на територію підконтрольних терористам частин Донецької і Луганської областей і наступного їх переведення в готівку.

Також у вересні минулого року пройшов обшук в офісах ТОВ «Сучасні платіжні рішення», ТОВ «Нейншл пеймент енд колекшн процессінг центр», ТОВ «Єдиний гаманець», ТОВ «Діджітал пеймент сістемс», ТОВ «Пеймент текнолоджіс». Слідчі дії проводилися в рамках справи щодо наркотрафіку з Китаю в Україну, де перераховані компанії служили інструментом для грошового обміну.

Відзначається, що клопотання слідства задоволено частково: рахунки фігурантів у «Приватбанку» були арештовані, рух коштів по них, крім зарплатних, податкових та пенсійних транзакцій — заморожено.

Джерело: AIN

• тов сучасні платіжні рішення