Біографія Тодося Осьмачки
Тодось Осьмачка (Осьмачка Теодосій Степанович) — видатний український письменник, поет, прозаїк, перекладач.
Ранні роки
Народився Тодось Осьмачка
Іван Драч – Смерть Шевченка (симфонія)
Сто років — зморшка на чолі Землі.
Всесвітні війни, революцій грози…
Дніпро до ніг стежиною проліг
І котить славу в сиві верболози.
Поет
Іван Драч – Робота і дозвілля
Одна кімната — наліво,
Друга кімната — направо,
Моя кімната — посередині.
В одній кімнаті Робота
День і ніч вистукує на машинці.
В другій кімнаті
Іван Драч – Єдина, з твоїх фантазій…
Єдина, з твоїх фантазій
Мені в пам’ятку єдина…
Мужчина з крилом підбитим
Схилився над юною жінкою.
Вуста її спрагло кличуть,
А руки горять
Іван Драч – Баляда двох
На вогкім зіллі руки білі
(І сонми дум, і думні сни…)
Так дихали, так тихо вміли
Приспати тіні тишини.
Ошатна, золота, пахуча —
Вона лежала в головах,
Як
Біографія Івана Драча
П’ять літ минало майбутньому поетові в перший рік Великої Вітчизняної війни, а з Перемоги радів на дев’ятому — народився Іван Федорович 17 жовтня 1936p.
Олекси Стефановича – Сонет
Із Подєбрад до Праги і назад,
Щоб завтра знов полинути, як птиця,
Якій ніде надовго не спуститься,
Якій простір і вітер, а не сад.
Хай вигнання часами
Біографія Олекси Стефановича
Олекса Коронатович Стефанович (5 жовтня, 1899, Милятин, Рівненська область — 4 січня 1970, Баффало) — український поет, літературний критик. Родом
Василь Сухомлинський – Я був на далекій чужині…
Я був на далекій чужині,
Там небо таке ж голубе,
Та тільки нема Батьківщини,
Нема там, Вітчизно, тебе,
Бо в ріднім краю над землею
Чистіша
Біографія Василя Сухомлинського
Василь Олександрович Сухомлинський (28 вересня 1918, с. Омельник (нині Онуфріївський район Кіровоградської області) — 2 вересня 1970) — український
Малишко Андрій – Це було на світанку
І
Сім десятків років увірвалися в спокій,
Але дихає тишею хата щаслива,
Прожила це життя, як на ниві широкій,
Наробилась, набачилась горя
Андрій Малишко – Україно моя
1
Запалали огні за долиною синього неба,
Самольоти гудуть, бо на захід фронти і фронти.
Україно моя, мені в світі нічого не треба,
Тільки б голос
Малишко Андрій – Розшумовуйся, зелений дубе…
Розшумовуйся, зелений дубе,
Як весінній перегрім,
Бо заграли голосисті труби
На кордоні грозовім.
На кордоні грозовім
Бережуть
Малишко Андрій – Кармалюк …… XI
XI
Він кида слово навіть материнці,
Нехай по нім шепочеться трава.
Обоз повільно йде під Головчинці,
І завмирає серце й ожива.
Немало тут
Малишко Андрій – Кармалюк
I
Уляна вчора правду говорила:
— Ходить не час, оберігайся ти. —
А як її назвати: люба? мила?
Чи ще б слова таємніші знайти?
Хіба тим косам відшукаєш