Малишко Андрій – Це було на світанку
І
Сім десятків років увірвалися в спокій,
Але дихає тишею хата щаслива,
Прожила це життя, як на ниві широкій,
Наробилась, набачилась горя
Андрій Малишко – Україно моя
1
Запалали огні за долиною синього неба,
Самольоти гудуть, бо на захід фронти і фронти.
Україно моя, мені в світі нічого не треба,
Тільки б голос
Малишко Андрій – Розшумовуйся, зелений дубе…
Розшумовуйся, зелений дубе,
Як весінній перегрім,
Бо заграли голосисті труби
На кордоні грозовім.
На кордоні грозовім
Бережуть
Малишко Андрій – Кармалюк …… XI
XI
Він кида слово навіть материнці,
Нехай по нім шепочеться трава.
Обоз повільно йде під Головчинці,
І завмирає серце й ожива.
Немало тут
Малишко Андрій – Кармалюк
I
Уляна вчора правду говорила:
— Ходить не час, оберігайся ти. —
А як її назвати: люба? мила?
Чи ще б слова таємніші знайти?
Хіба тим косам відшукаєш
Малишко Андрій – Жива легенда ……. Пісня третя
ПІСНЯ ТРЕТЯ
I третій день бреде поза туманом,
Землі горбатій світить береги,
І сад зроста, як туча над лиманом,
Із наших рук,
Малишко Андрій – Жива легенда
ПІСНЯ ПЕРША
Ходили ми світами немалими,
Гвинтівки ремінь терся на плечі,
В твоєму серці лінами ясними
Доріг і вод дзвенять важкі ключі.
За бронзовим
Малишко Андрій – Полонянка….. XIX
XIX
Не спиться старості з півночі.
Гуде хурделиця в дворі,
І ясени-поводарі
Шумлять, до бурі неохочі.
— Податки? Сплатимо податки,
Щоб Гітлер
Малишко Андрій – Полонянка….. XII
XII
Оту доріжку, двір і хату,
Поля, де виростала ти,
Тебе, мовчазну й сивувату,
Я не забув між суєти.
Жила від печі до колиски
У тижні, в літа
Малишко Андрій – Полонянка
То не лебеді — в тучі діброва;
Може танком, як туча, пройти?
Ти стоїш, молода, тонкоброва,
Комсомолка — з десятого — ти.
І немає для смутку причини:
Ліс
Малишко Андрій – Прометей
Як зараз бачу: з-за ріки —
Дві кручі, наче маяки;
Одна зелена, чорна друга.
Чи літнє сонце, чи зав’юга, —
Вони стоять собі віки.
На чорній кручі чорний
Малишко Андрій – Данило однорукий
Хата стоїть у селі при долині,
Сонце біжить за веселу доріжку,
Бачу ті очі синії-сині,
Рідну, далеку, привітну усмішку.
Знав ти і доброго,
Малишко Андрій – Балада про комвзводу
Невідомий поранений комвзводу стукав
нам у броню, показував цілі.
Вечір. Небо — бірюза.
Білий жар вогню.
Куль розпечена сльоза
Опіка
Біографія Андрія Малишка
Андрій Самійлович Малишко народився 14 листопада в Обухові (нині місто Київської області) в сім’ї шевця.
Читайте также: Красивое лицо
Старший брат